Акція, звичайно ж, скоординована: будуть хазяєва з Росії, товариш Зю, «наш» первач Сем, білоруси, ну і голодна зграя дрібних провокаторів .  В ринду вдарили і всім раптово закортіло вшанувати  загиблих в одному місці, в один час і під червоним прапором, а заодно -  полікувати аборигенів від печерного націоналізму. 

    Що ж, сценарій підписано, ролі розписані, гроші поділені:  процес не зупинити.  І все ж, прохання наївного: «…Перед  этим затупите ваши острые клыки…» - це з В.Висоцького.

   Яка ж справжня мета акції? Адже навіть в СРСР не відзначали цю дату, як і 9-е Травня до 1965 року, а в цьому році буржуї  її так «зацєнілі»?  Будь ласка: зганьбити Край, Державу, українство;  зіпсувати Євро 2012;  оживити процес з федералізації, а як вийде то і з балканізації; підтримати п»яту колону і поширити Руській мір;  отримати  підстави для застосування економічних і політичних санкцій з боку РФ; закарбувати в головах і душах людей образ і адресу «ворогів народу».  Це згодиться на виборах до ВР і президента РФ, а також для прийняття закону про заборону фашистських/націоналістичних організацій. 

     Повертаюсь  до Харківського «гуманного» десанту, його командира і кажу:  в гуманіста М.Добкіна не вірю!  Не вірю, бо знаю: щойно він став мером – суспільно-політична ситуація в Харкові  різко загострилася. Ожили антиукраїнські екстремістські  організації.  Знову почали нівечити  пам»ятники  (Т.Шевченка, УПА, репресованим кобзарям, дошка Й.Сліпому).  Розгорнулася  війна з  бізнесом, з  обладміністрацією, СБУ, політичними опонентами.  Землю почали шинкувати в режимі «турбо».   Для ілюстрації ситуації: пом. прокурора, який оголошує  аукціон  незаконним, виводять з зали як пацана!;  у СБУ забирають секретне приміщення;  колишній осуджений, а на той час секретар міськради Г.Кернес збирає залу міліцейського істеблішменту і говорить: «Вы зажрались! (згоден –О.Д.).  Я научу вас работать».  Полковники мовчки сопіли: проти правди нє попрьош! ;   Отак у нас, у Харкові робиться!  Один офіцер сказав мені тоді словами А. Казакова:  «…Над нами же будут смеяться всей нашей землі фраера!».  Знав би він, що дуже скоро Генадій Адольфович стане мером і разом з Михайло Марковичем буде приймати Парад Перемоги.  Чудні діла Твої, Господи.

      Не вірю, в гуманну місію М.Д., бо пам»ятаю побоїще на Клочківській під його з Кернесом  орудою . Коли  бандюкі  «гасили» людей, а за ними йшла  ментівська зондеркоманда  оглядаючи тіла: живе/мертве,  «швидка» потрібна?   Пам»ятаю  Лісопарк,  атаки на «зелених» з бензопилами «Дружба»,  де знову менти з «лісорубами» в чорному  були в одній команді.  Був присутнім при нападі на мітингуючих біля Каменя УПА . 

    А куди діти зламаний палець нардепа  М.Катеринчука і копняк  від Кернеса – депутату міськради?    Депутат від ПР  душить іншого, теж від ПР, ще й генерала (!), та й у міськраді під об»ективами кінокамер!  Це стиль поведінки гуманістів?   Де, нарешті,  журналіст Мєлєнтьєв?

  З початком мерства  М.Д. виразно запрацював принцип: свій – чужий, хто не з нами – той ворог.  Со всємі витікающімі…  

     Розділяє  М. Д.  і  мертвих  на своїх і чужих.  Чужі – жертви Голодоморів.  Отже для них - ні пам»ятника, ні землі під нього.  Що,  А.Аваков за власний кошт збудував Меморіал за окружною?  Хай  його і утримує!  Зняти  з балансу!   Меморіалу солдатам вермахту – бути,  Камінь УПА – хай забирає мер Івано-Франківська!

    Чужий – Т.Шевченко.  «Гуманіст» жодного разу (!), не був помічений біля пам»ят ника Кобзарю.  Чужа мова - українська.  Все просто і жорстко.

    Правда, якщо  М.Д.  бував у доброму гуморі, то опоненти для нього - це собачьонкі, суслікі,  лузери.  Але,  загалом атмосфера в Харкові  - гнітюча і значною мірою завдяки пану  М.Добкіну  і його «гуманній» команді.

    Отже, Михайло Марковичу,  роль матері Терези  -  не Ваша, але,  коли  будете у Львові  -  відвідайте місця «бойової слави» НКВС (тюрма на Лонського…) і УГА-ОВО-ОУН-УПА.  Поспілкуйтесь з живими учасниками тих подій.  Це Вас вразить.  І, сподіваюсь змінить, адже ж Ви відкрили меморіальну дошку духовному наставнику бандерівців – кардиналу Й.Сліпому, то ж не зупиняйтесь.  І ,ще,  зав'язуйте міжрегіональні економічні  зв'язки.  Щоб не купували більше автобуси і тролейбуси в Росії.  Більше діла, менше слів.  Бо з економікою на Харківщині - біда.  І пам»ятайте: за все приходить час розплати!  То ж, поспішайте робити добро.

     А львів’янам скажу: щоб ви не робили 22 червня,  як би не догоджали комусь, якими б не були толерантними – все одно будете винними.  Тож, не піддавайтесь на провокації, будьте собою і робіть як серце каже.

Голова Харківської міської організації Руху і ТВУН    Олександр Денисенко.