Радісна подія погашення боргів по заробітній платі журналістам
-страждальцям із газети Кіровоградської обласної ради та обласної
державної адміністрації "Народне слово" заплатили мимо каси "налічкою".
Так розпочала влада підготовку до професійного свята Дня журналіста,
який чомусь нові керівники перехрещують у "день журналістики". Але
такими викрутасами деградація в сусрільстві, звичайно, не обмежується.
А
що ж написаного за той таки "чорний нал"? А написана газетною статтєю
вимога видати, але цього разу виключно з держбюджету 28 мільйонів гривен
на "відродження" садиби та усипальниці російських поміщиків Раєвських у
селі Розумівці. Той головний Раєвський був генералом та "героєм" на
російській вітчизняній війні 1812 року. А яке дивне шанобливе відношення
до російського керманичами українськими кріпаками в Україні до чисто
російського колонізатора? Більше того... Сама Росія на цей дебільний
Пороект, мяко кажучи, довго чхала та смаркалася і не дали ні копійки, а
тут хтось марить "грошима російських туристів", що неоднінно приїдуть
дивитися на диво-садибу, ніби в самих такі самі в 1917 році не
розграбовані та не занепадають. А щоб було дуже гарно, то "любі
українські друзі" та потомки генебних колонізаторів вирішили на тутешніх
родючих чорноземах збудувати ще й бородинські редути. А от держава
цього не розуміє і не дає для Розумівки отих нещасних, від рота
зголоднілих українських платників податків, мільйонів. "Дивні люди"
навкруги, яких так і хотять оті "уславлені журналюги" з "Народного
слова" назвати просто дебілами, які не розуміють виховного значення
виховання на життєвому прикладі російського поміщика нових рабських душ
для нової майбутньої російської імперії.
"Чорний нал", він не
тільки осідає в кишенях, але і гадючими клубками кублиться в головах
окремих представників "четвертої влади, що потужно заперечує своє
холуйське нутро. В області начисто забули про живших в цих степах Петра
Калнишевського та Івана Сірка, але марять золотими еполетами Раєвських,
Самсонових, Емануєлів та інших. При тому нам, коли терпляче, а коли зі
слиною, що вилітає з брудних ротів, пояснюють, що то наша історія з
якої, як з пісні слів не викинеш. Та Ні! То російська історія на
тимчасово загарбаних українських землях. А скільки бажаючих за іудині
срібляники прислужитися тій історії, та торкнутися ніжними вустами до
всім відомого місця.
А ще за той же "чорний нал" пишуть і
стряпають іншу антиукраїнську отруту, і мабуть з радістю, бо хазяї з
тіні за все щедро платять. Кажуть що ті гроші не пахнуть, бо тхне лише
від їх темного брудного походження.